неділю, 19 січня 2020 р.

Досліджуємо лід




Досліджуємо лід.  Вивчаємо властивості льоду. Айзберг





Цікаво, за  який час розтане лід у різних посудинах: у холодній воді, у теплій воді, у звичайних умовах  на блюдечку. Друзі,  вмикаємо секундомір. Час пішов.





Притрушуємо лід сіллю і знову спостерігаємо. Результати досліджень заносимо в таблицю.




неділю, 12 січня 2020 р.

Конкурс "Найкращий кабінет початкових класів- 2019". Фоторепортаж.


Основи формувального оцінювання




Слайд 1
 Основи формувального оцінювання

Слайд 2
У Концепції Нової української школи задекларовано зміни підходів до оцінювання результатів навчання. Одним із таких підходів є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання. Формувальне оцінювання створює можливість учителю відслідковувати процес просування учня до навчальних цілей і вчасно вносити корективи в навчальний процес.      Компетентнісний підхід в освіті потребує нових підходів до оцінювання результатів діяльності учня. Тому поряд із традиційним видом оцінювання —  підсумковим  з’являється формувальне оцінювання.
Формувальне оцінювання  спрямоване на визначення індивідуальних досягнень кожного учня   і не припускає  як порівняння результатів, продемонстрованих різними учнями.
Формувальним  даний вид оцінювання називається тому, що оцінка орієнтована на конкретного учня, покликана виявити прогалини в освоєнні учнем елементів змісту освіти з тим, щоб заповнити їх з максимальною ефективністю. Таким чином, дане оцінювання спрямовано на формування і розвиток особистості учня.
Слайд 3
Чим відрізняється формувальне оцінювання від підсумкового?
Формувальне оцінювання
Підсумкове оцінювання
Мета: підвищити якість
Мета: оцінити якість
Оцінює процес
Оцінює результат
Завжди позитивне
Має шкалу оцінок
Індивідуалізоване
Стандартне
Фіксує будь-який успіх
Показує недоліки
Конфіденційне, не рейтингове
Публічне, рейтингове
Передбачає зворотний зв’язок
Остаточне
  
Слайд 4
Мета формувального оцінювання:
ü формування у дитини впевненості в собі, її можливостях;
ü відзначення будь-якого успіху;
ü акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;
ü діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;
ü адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;
ü виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;
ü стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;
ü запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання передбачає вивчення прогалин чи недосягнутих результатів безпосередньо під час навчального процесу. Результати формувального оцінювання не фіксують у класному журналі. У спілкуванні з дитиною чи її батьками це відображають винятково позитивними характеристиками: замість «не знає» чи «не вміє» потрібно писати чи говорити «потребує додаткової роботи», «варто приділити увагу», «потенціал для зростання полягає в…» тощо. Це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків. Її педагоги не мають озвучувати на батьківських зборах чи повідомляти публічно у вигляді рейтингів.  
Слайд 5
Алгоритм діяльності вчителя щодо організації формувального оцінювання можна подати  у вигляді такої послідовності дій:
1.      Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.
2.      Створення ефективного зворотного зв'язку.
3.      Забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання.
4.      Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.
5.      Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).
6.      Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.
Основні принципи такого оцінювання пов'язані перш за все з особливостями віку.
Слайд 6
Основні оціночні процеси  формувального  оцінювання
для початкової школи:
1) Діагностична робота спрямована на контроль формування навички чи способу дії.
На основі результатів діагностичної роботи визначається індивідуальний план  подальшої корекційної роботи.
2) Домашня самостійна робота. Учні вчаться самі відбирати необхідний для виконання матеріал, його обсяг, вчаться планувати його виконання, самі контролюють, оцінюють свої результати.
3)  Перевірна  робота. Основна мета роботи - визначити рівень самостійності молодших школярів
4) Участь у проектах - дозволяє відстежувати, як формуються не тільки предметні, а й особистісні освітні результати.
6) Співбесіда з дітьми та їх батьками.
Слайд 7
У сучасному класі оцінювання – це такий процес, який має здійснюватися регулярно.
Коли починати оцінювання?
Починати оцінювання потрібно у перший шкільний день. При цьому вчитель відповідає на такі запитання:
Які знання і вміння мають учні?
Якими є їхні навчальні стилі?  (спосіб сприйняття інформації)
Якими є їхні інтереси?
         Свої спостереження за учнями вчитель може фіксувати у спеціальному зошиті, в індивідуальній картці учня чи в оцінювальному аркуші для групи учнів, чи всього класу.
Орієнтирами для визначення критеріїв є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначених Держстандартом. Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвитку має бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше.
Слайд 8
Способи оцінювання та самооцінювання
Для фіксації навчальних досягнень учнів можна використовувати:
      умовні позначки;
      значки різних кольорів;
      матеріали, зібрані у портфоліо.
Це дає змогу вчителю відстежувати їх динаміку, а відтак — визначати потреби в навчанні кожного учня та надавати йому якісну педагогічну підтримку.
Невід’ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб.

Слайд 9
Надання зворотного зв’язку
В особистісно зорієнтованому класі вчитель здійснює зворотний зв’язок із дітьми, коли коментує результати їхніх робіт.  Мотивація дітей зростає, адже вони бачать, що вчитель цікавиться їхньою роботою та спрямовує їх.
Важливо пам’ятати, що зворотний зв’язок має позитивний характер, є конкретним і значущим.  Отже краще замість «хороша робота» скажіть так: «Ти старанно працював над завданням і розв’язав його двома способами, де обидва способи – правильні!»
Якими можуть бути інструменти зворотного зв’язку?
 Насамперед, вони є універсальними для використання як у викладанні різних предметів, так і в різних класах.
«Долоньки»
Під час пояснення завдання учням пропонують дати сигнал певним кольором долоньки з паперу: білий колір – «усе зрозуміло» червоний – «потрібна допомога».
«Світлофор»
Учитель домовляється з учнями, що вони час від часу подаватимуть незвичні сигнали: зрозуміло і дається легко, то на полі зошита малюють зелений кружечок; якщо мають якусь перешкоду чи сумнів – жовтий; якщо не знають, як виконувати, - червоний.
«Ліхтарик»
 Використовується для реагування учнями на вже виконане завдання: учні малюють вертикальну лінію («стовп» ліхтаря) й позначають на ній кружечком рівень успішності -  кружечок угорі означає, наприклад,  що роботою задоволений;  посередині – є сумніви; внизу -  відчуває труднощі.
Слайд 10
 «Сходинки успіху», «Картки сумнівів», «Ментальна карта», «Синквейн», «Однохвилинне есе», «Завдання пастки», заповнення таблиці «Знаємо. Хочемо дізнатися. Дізналися» - інструменти формувального оцінювання.
Здійснення зворотного зв’язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.
Експерт з оцінювання Пол Блек: коли кухар готує суп і куштує його, — це формувальне оцінювання. Коли страву пробує клієнт — це підсумкове оцінювання.
Слайд 11
Важливими у  формуванні формувального оцінювання є прийом «Тижневі звіти»
Я змінив своє ставлення до…    Я дізнався більше про…
 Я здивувався тому, що…          Я відчув що…
Я ставився…
-       Чому я навчився  за цей тиждень?
-       Які питання  залишилися для мене незрозумілими?
-       Які питання я поставив би учням, якби я був учителем, щоб перевірити, чи зрозуміли вони вивчений матеріал?

Слайд 12
Продукти навчальної діяльності учень і вчитель розміщують у портфоліо. Портфоліо  - це інструмент, який демонструє, чого досягла дитина, забезпечує вчителя обґрунтованою інформацією про процес і результати навчальної діяльності учня, відображає щоденні види діяльності.
Його збирання має бути постійним процесом. У процесі  вибору робіт для портфоліо вчителю важливо дати відповіді на такі запитання:
·      Що добре вдається учневі?
·      Який прогрес демонструє ця робота?
·      Яким чином ця робота співвідноситься з іншими роботами?
На сьогодні  немає  встановлених правил і вимог, що регламентують його структуру.  Але є перелік розділів, які дають можливість повною мірою досягти цілей: «Це Я»,  «Моя сім’я», «Режим дня», «Моя творчість», «Мої успіхи» та інше.
Слайд 13
Інструментом оцінювання для 2 класу, як і для перших класів, лишається Свідоцтво досягнень. Першу його частину - про особистісні риси, цінності та наскрізні вміння – вчитель заповнюватиме у жовтні й травні. Другу – про рівень освоєння компетентностей – лише у травні.
Слайд  14
Формувальне    оцінювання спрямоване  на учня і активно працює на його розвиток. Сучасні діти потребують сучасних форм навчання та оцінювання.  Якраз у молодшому шкільному віці закладаються основи самостійності, відповідальності, самоконтролю. Треба враховувати   особливості  віку під час організації формувального оцінювання у певному колективі.



Список використаних джерел
4.    Кабан Л.В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у новій українській школі
5.    Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009  «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи»
6.    Порадник для вчителя НУШ
7.    Політична пропозиція до проекту Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року / Сайт МОН України..
8.    Додаток до наказу МОН України від 19 серпня 2016 року № 1009 «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» Сайт МОН України.
9.    Вілмут Дж. Оцінювання для навчання : навч. посіб. / за ред. І. Є.Булах, М. Р. Мруги. – К. : Майстер-клас, 2007. – 170 с.
10. Дементієвська Н.   Формуюче оцінювання в курсі допрофільної підготовки за програмою Intel "Шлях до успіху" / Н. Дементієвська  // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2012. – № 2. – С. 60–69.
11. Морзе Н. В. Формувальне оцінювання : від теорії до практики / Морзе Н. В., Барна О. В., Вембер В. П. // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2013. – № 6. – С. 45–57.













Методичне об'єднання вчителів району



Виступ на засіданні вчителів Конотопського району 11.01.2020 року

Основи формувального оцінювання